Південноукраїнська міська рада
Офіційний вебсайт

Комунікація у випадках насильства, де кривдник — ветеран війни або військовослужбовець

Управління соціального захисту населення Південноукраїнської міської ради продовжує інформувати громадян про безпечні способи взаємодії та ресурси допомоги у випадках домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

Продовжуючи тему реагування на випадки насильства, окремої уваги потребує комунікація з кривдником, який є ветераном або військовослужбовцем. Це один із найскладніших аспектів роботи, адже взаємодія з людиною, яка має бойовий досвід, вимагає особливої чутливості до тону, темпу розмови, фізичної дистанції та контролю простору.

Люди з бойовим досвідом часто гостро реагують на тиск — навіть якщо він проявляється лише у словах чи інтонації. Саме тому допомога має сприйматись як підтримка, а не як покарання, а професійна комунікація — ґрунтуватися на чітких і безпечних принципах.


Ключові принципи взаємодії з кривдником:

  • Чіткість і спокій — рівний тон без оцінок і моралізаторства.
  • Оперування фактами, а не ярликами: «Ви підвищили голос», «Ви кинули предмет», замість «Ви агресивні».
  • Спілкування з гідністю — без переходу в «позицію влади», з дотриманням нейтральності та професійної дистанції.
  • Безпека — не наближатися, не торкатися без дозволу, контролювати фізичну дистанцію та простір.
  • Стабілізація замість “заспокоєння” — фрази «заспокойтесь» або «візьміть себе в руки» можуть мати протилежний ефект.
  • Пауза і дихання — уповільнення темпу розмови, дозволені паузи, зниження інтенсивності.
  • Техніки стабілізації — застосування базових вправ у разі гніву, дезорієнтації чи сильного напруження.

У взаємодії допомагають низький рівний голос, чіткі межі та короткі зрозумілі інструкції.


У складних випадках

Якщо у військового або ветерана є ознаки психотравми (ПТСР, депресія, інші психічні розлади, втрата контролю над емоціями), доцільно:

  • повідомляти відповідні служби — за згодою людини або відповідно до законодавства;
  • залучати військового психолога або командування (для діючих військовослужбовців);
  • надавати контакти кризових центрів, ветеранських хабів, спеціалізованих служб.

Робота з постраждалою особою

У ситуаціях, коли кривдник має статус ветерана або військового, фахівці часто стикаються з додатковими викликами. Через внутрішні установки, вплив оточення чи загальний контекст війни постраждала особа може виправдовувати насильство, посилаючись на бойовий досвід кривдника:

  • «Йому важко після фронту»
  • «Він не може адаптуватися»
  • «Я не хочу, щоб він мав проблеми»

Важливо допомогти постраждалій розділити співчуття до людини та відповідальність за насильство. Підтримуючими можуть бути фрази: «Ти не винна в тому, що він має травму», «Ти можеш співчувати, але маєш право на безпеку», «Допомога йому не означає, що ти мусиш терпіти насильство».