07 квітня 2025 року, виконуючи бойове завдання, вірний військовій присязі, мужньо стоячи за свободу й незалежність України, загинув солдат, наш земляк – Вячеслав Сергійович Баков.
Його життєвий шлях почався далеко від нашої землі, у Ташкенті, але доля привела його саме сюди – у Південноукраїнськ, який став для нього справжнім домом. Тут він ріс, навчався, здобував професію, працював. Тут у нього з’явилися друзі, знайомі, колеги, для яких він був не просто людиною, а прикладом доброти, щирості й готовності простягнути руку допомоги кожному, хто цього потребував.
Коли над Україною нависла загроза, Вячеслав без жодних вагань став у лави захисників. Його військова дорога була короткою, та вона стала свідченням справжньої відваги, мужності й самопожертви. Він до останнього подиху залишався вірним Батьківщині, обравши найвищу ціну – власне життя – заради миру та свободи для кожного з нас.
Прощання з Героєм відбулося на площі біля Палацу культури «Енергетик». У скорботній тиші разом із родиною, друзями та побратимами низько схилили голови представники влади, військові, жителі громади. Зі словами глибокого співчуття звернулися заступник міського голови Марія Дроздова та начальник відділення цивільно-військового співробітництва Вознесенського РТЦК та СП майор Андрій Чорний. У їхніх промовах звучав біль усієї громади й безмежна вдячність за мужність Вячеслава.
Сльози скорботи та болю стояли на очах у кожного… Люди ставали на коліна, схиляли голови перед воїном, який віддав життя за наше майбутнє.
Поховали Бакова Вячеслава Сергійовича з усіма військовими почестями на Алеї Слави міського кладовища.
Його ім’я навіки вплетене у долю нашої громади.
Його подвиг житиме в серцях південноукраїнців.
Він назавжди залишиться з нами – у кожній вільній миті, у кожному мирному дні нашої незалежної України.
Вічна пам’ять і вічна слава герою!
